ЖЖ Лози

Помер Володимир Малкош, голова Галицького Братства колишніх вояків УД УНА "Галичина"

2009-11-04T08:21:36Z

1 листопада на 86-у році життя відійшов у Вічність голова Галицького Братства колишніх вояків УД УНА "Галичина", перший заступник голови Крайової управи, колишній політв’язень — Володимир Малкош.

Володимир Михайлович усе своє життя служив Україні. У час визвольних змагань був членом УПА, підстаршиною дивізії "Галичина". Був одним з організаторів Братства колишніх вояків УД УНА "Галичина" і його постійним головою.

Володимир Малкош доклав багато зусиль, аби донести людям правду про діяльність дивізії "Галичина", опублікував немало статей у ЗМІ, брошур, зустрічався з учнями шкіл, читав лекції студентам.

За матеріалами plast.org.ua

І ми колись тут, в Чернівцях, розповсюджували буклет із інтерв"ю пана Володимира. На жаль нам тоді не вдалося знайти гарне інтерв"ю українською мовою, тож довелося перекладати з російської.

Вічна Пам"ять! Слава Героям!

хроніка епідемії (ОНОВЛЕНО 13:45)

2009-10-30T11:18:20Z

закрили універ і наказали виселятися з гуртожитків.
мобільний зв"язок перегружений.
очевидно що школам також продовжать (не володію оперативною інформацією) карантин.

народ в паніці.

сподіваюся, що загроза все ж перебільшена, проте варто утримуватися від лишніх контактів з людьми і пити вітаміни, їсти часник і цибулю.

UPDATE: Кабмін запроваджує карантин у дев’яти областях України

Прем’єр зазначила, що це передбачає запровадження із сьогоднішнього дня у цих регіонах тритижневих канікул в усіх навчальних закладах.

Також, за її словами, буде скасовано всі масові заходи.

Ю.ТИМОШЕНКО додала, що також буде запроваджено спеціальний режим, який передбачатиме обмеження перевезень людей з цих регіонів в інші області України.

Після закінчення вступного слова прем’єр-міністра її прес-секретар Марина СОРОКА пояснила журналістам, що карантинний режим запроваджується на території дев’яти областей України, однак положення щодо запровадження тритижневих канікул в усіх навчальних закладах стосується усієї України.

до нас прийшов свинячий грип....

2009-10-30T09:49:49Z

невесела ситуація у нас склалася. яким би скептичним не бути, але заголовки не те слово, що лякають....... в такі хвилини не віриш у всяку херню типу світової змови фармацевтів....
маємо те, що маємо....

МОЗ: в Україні розпочалася епідемія «свинячого грипу» (УНІАН)

Біографія Петра Войновського (1913-1996).

2009-10-26T11:41:51Z

Командир Буковинського куреня Петро Войновський народився 8 вересня 1913 р. у селі Долішні Станівці. Батько служив на кордоні в ранзі сотника і був родом із села Самушин Заставнівського району, а мати була вчителькою народної школи, походила з міста Серет Південної Буковини (нині в Румунії). Завдяки батькам, формувався його світогляд як українського націоналіста, революціонера. Дитинство проходило переважно в Сереті, а з третього класу української школи - у Чернівцях. Численні родичі багатодітних родин батька і матері мешкали в різних містечках і селах Буковини. Після лихоліть війни, на початку 1918 р., сім'я Войновських знову повертається до рідної хати в Сереті. В румунський період батько був активним учасником легального і підпільного українського освітньо-культурного життя на Буковині, зазнавав утисків з боку румунської влади, згодом був позбавлений громадянства Румунії. Місто Серет в той час було значним осередком українського культурного життя з переважно українським населенням. Вже з дитячих літ Петро виконував серйозні доручення підпільної боротьби українців в умовах румунської окупації і антиукраїнського режиму, був активним членом Організації Українських Націоналістів, та Пласту, постійно духовно і фізично готувався до серйозної боротьби за українську справу.

Войновський у Пласті в 30-х роках був відповідальним за роботу з молодшими пластунами з міщанської молоді Чернівців. В кінці літа 1932, дізнавшись про голодомор на Україні, друкував та поширював з друзями-пластунами листівки і брошури про голод і терпіння українського народу. Також відбувся вишкіл з усіма курінними та кошовими, де були виголошені доповіді про голодомор. В липні-вересні 1933 відбулась водна мандрівка на саморобній чайці, керівником якої був П.Войновський, Прутом до Дунаю, а потім аж до Чорного моря.

З 1934 до 1935 років Петро Войновський служив у румунській армії і набув військової спеціальності – топографії та картографії в штабній академії. Особливі успіхи у військовому навчанні та службі в армії передбачали можливість викладання у військовій академії, доступ до військових таємниць і прекрасну кар'єру військового офіцера королівської гвардії при одній умові: змінити ім’я на «Петру Войниску». Відмовившись виконати цю принизливу пропозицію, молодий офіцер був відправлений у відставку. Знаходить роботу у нафтовидобувній компанії, екстерном здобуває інженерну освіту у Німецькій Вищій Електротехнічній Школі. Під час навчання та роботи не покидав праці у Пласті та ОУН – часто проводив військові вишколи для молоді. У 1937 році Петро Войновський одружується із Наталкою Нижанівською, а у 1938 році у нього народжується донька Оксана. Дружина Войновського впродовж життя була вірним другом і соратником у спільній боротьбі за Україну. З 1940 р. Петро Войновський – провідник ОУН Буковини і Басарабії. Вже через рік Петро Войновський очолює збройне повстання буковинців проти радянської адміністрації.

Будучи членом Української Буковинської Національної Ради, організовує нову українську адміністрацію по містах і селах Буковини, організовує збройну боротьбу проти німецько-румунського антиукраїнського союзу, веде переговори з представником німецького командування про майбутнє Европи та місце України як рівної серед інших держав. У складних переговорах українських, румунських і німецьких представників 28 червня 1941р. у Чернівцях відстоює достойні умови формування Буковинського Куреня з метою боротьби проти більшовизму на українських землях та за утвердження Української Держави.

Звістка про формування куреня спричинила велике піднесення серед українців Буковини. Цвіт свідомих українців записувався до боротьби за Українську Державу. Батьки приводили своїх дітей і благословляли на святу боротьбу. Як тоді думалося: німецька сила допомагає виганяти більшовиків з України, а тому розумним українським людям необхідно йти на Велику Україну, до Києва, і очолювати будівництво українських державних структур. Головний Провід ОУН призначив Петра Войновського командиром Буковинського Куреня (найбільша похідна група ОУН, загалом до 2000 чол). Одначе, після значного піднесення пов’язаного із вступом Буковинського Куреня до Києва в жовтні 1941 р., наступило похолодання німецько-українських стосунків. Багато активних діячів Куреня було розстріляно, а більшу частину складу було розподілено по 115 та 118 батальйонам охоронної поліції.

Під час війни Войновський часто змінює місце проживання, то відбуваючи німецьке ув’язнення в Бреці, то виконуючи різноманітні завдання ОУН в Україні. Наприкінці війни він тяжко хворіє.
З 1949р. Петро Войновський в Америці: брав участь у відновленні діяльності Організації Державного Відродження України та Організації бувших вояків-Українців в Америці, член Українського вільного козацтва, Пласту (належав до куреня «Хмельниченки» та осердку УПС у Кергонксоні). Та найголовнішим у його житті після війни залишався моральний, духовний обов'язок командира Буковинського Куреня. Полковник Петро Войновський збирав матеріали про побратимів та про спільну боротьбу за Україну. На власні кошти побудував Вояцьку Святиню учасникам Буковинського Куреня – Церкву-Пам'ятник св. Апостолів Петра і Павла у Кергонксоні, штат Ню-Йорк, США.
Войновський – один із небагатьох активних учасників визвольних змагань, які дочекалися проголошення незалежності України. Не дивлячись на похилий вік, брав активну участь у відновленні державності. На кошти, зібрані Петром Войновським у Чернівцях, височить пам'ятник „Героям Буковинського Куреня" 1918-1941-1944 років (зведений в кінці вересня 1995 року).

Помер славної пам’яті полковник Петро Войновський 8 квітня 1996 року в Ню Йорку. Похований на українському цвинтарі св. Андрія у Савт Бавн Бруці, Ню-Джерсі, США.

За матеріалами газети «Час» (м. Чернівці), «Свобода» (Ню-Йорк - Ню-Джерсі, США),
спогадами П. Войновського «Моє найвище щастя».
Підготували пл. розв. Гангала Ігор та ст. пл. прих. Наконечний Ігор.

Вижливе: У Запоріжжі в учасників Маршу УПА стріляли. У цьому вже звинуватили самих націоналістів

2009-10-19T10:45:12Z

via bilozerska

Ідея Nації на Ювілейній Червоній Руті

2009-09-22T11:20:43Z

Ющ в Чернівцях

2009-09-01T14:21:24Z

а ше у нас вчора був Ющенко )))
відвідав урочисту академію ЧНУ та створив мільйон незручностей усім навколо.

фотки на bukinfo

книжковий форум 09. Львів 10-13 вересня

2009-08-31T10:56:42Z

Нагадую!

Хто зі мною?

loza88 @ 2009-08-31T13:50:00

2009-08-31T10:52:54Z

Програма фестивалю "Червона Рута" 2009 м. Чернівці

16 вересня

10.00 - 21.00	Конкурс у жанрі поп музики	Літній театр
19.00	Театральна вистава	Театр ім. О.Кобилянської

17 вересня

10.00 - 21.00	Конкурс у жанрах акустичної, танцювальної та іншої музики	Літній театр

12.00	Відкриття пам’ятної дошки В. Івасюку	Театральна площа
17.00	Урочисте відкриття фестивалю, фестивальна хода та покладання квітів до пам’ятників Т.Г.Шевченко та “Буковинського куреня”	Центральна площа, вул. Руська
16.00	Відкриття виставки живопису до 20-ти річчя фестивалю “Червона рута”	Центр культури “Вернісаж”
14.00	Відкриття виставки художніх робіт Петра Гончара	Національний університет
19.00	Театральна вистава – «УБН» Національного академічного драмтеатру ім. М. Заньковецької м.Львів	Театр ім. О.Кобилянської

18 вересня

10.00 - 17.00	Конкурс у жанрі рок- музики	Літній театр
19.00	Концерт патріотичної пісні – «Незламні»	Літній театр

протягом дня	“Дні українського кіно”	Кінотеатр “Чернівці”

19 вересня

10.00 - 17.00 21.30 - 01.00	Конкурс у жанрі рок музики	Літній театр
19.00	Концерт “Українці всіх країв – єднайтеся!”	Літній театр
12.00 - 18.00	Виступи кобзарів	Турецька криниця

12.00 - 15.00	Круглий стіл “Українська музика через 20 років: від Рути до Рути”	Чернівецький Національний університет ім. Ю.Федьковича
12.00 - 18.00	Ярмарок книг та української музики За підтримки ГО «Форум видавців»	вул. О. Кобилянської
12.00 - 18.00	Ярмарок народних ремесел	Музей архітектури і побуту
11.00 – 18.00	Фольк-фестиваль “Свято врожаю”	Музей архітектури і побуту
1 вистава - 15.00, 2 вистава - 19.00	Театральні вистави 15.00 - “Жнива” Фольк театр «Дай Боже!» м.Київ "Швейк" Театральна агенція «Бенюк і Хостікоєв» м.Київ	Театр ім. О.Кобилянської
14.00	Творча зустріч акторів, Народних артистів України Б.Бенюка та А.Хостікоєва зі студентами та громадськістю.	Чернівецький Національний університет ім. Ю.Федьковича

протягом дня	“Дні українського кіно”	Кінотеатр “Чернівці”

20 вересня

12.00 - 18.00	Ярмарок книг та української музики за підтримки ГО «Форум видавців»	вул. О. Кобилянської
12.00 - 18.00	Ярмарок народних ремесел	вул. О. Кобилянської

14.00	ГАЛА-концерт переможців Червоної рути 2009 р.	Літній театр
18.00	ЮВІЛЕЙНИЙ КОНЦЕРТ	Стадіон “Буковина” (пл.Соборна)

протягом дня	“Дні українського кіно”	Кінотеатр “Чернівці”

16-20 вересня - Червона Рута у Чернівцях!

2009-08-27T09:42:54Z

http://bukinfo.cv.ua/index.php?mcmd=shownews&lid=3293

ФЕСТИВАЛЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ / Зовсім скоро на буковинців та гостей краю чекає грандіозне масштабне мистецьке дійство. Ювілейний Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики “Червона рута” відбудеться у Чернівцях 16-20 вересня за участю 367 молодих виконавців, які працюють у різних музичних жанрах. Усі вони вже пройшли попередній конкурсний відбір і вибороли право брати участь у фіналі культового дійства. Аби фестиваль пройшов на якнайвищому рівні, сьогодні в облдержадміністрації відбулося засідання організаційного комітету з питань підготовки та проведення одинадцятої “Червоної рути”.

Як повідомляє прес-служба Чернівецької ОДА, в рамках фестивалю, окрім власне конкурсних змагань, планується організувати літературно-музичні вечори, книжкові ярмарки, показ українських документальних і художніх фільмів, виставу вуличного театру, концерт фольклорних колективів, виставки-ярмарки народних ремесел, виставку сучасного образотворчого мистецтва.

Конкурс проводиться задля пошуку молодих обдарованих виконавців по всій Україні, відкриття нових імен. На відміну від інших, “Червона рута” залишається єдиним некомерційним фестивалем, який цілеспрямовано підтримує саме українських виконавців, а не зарубіжних зірок. Участь у конкурсах не потребує жодних вступних внесків, а вхід для глядачів є вільним, що робить цей захід доступним для всіх бажаючих. Перший заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Павлюк відзначив, що перший фестиваль, який відбувся 20 років тому, вразив усіх своєю величчю, без перебільшення, ознаменував нову епоху не тільки в українській музиці, а й культурі загалом. Крайова влада завжди підтримує мистецькі заходи, які мають у своїх рамках соціальні проекти, підкреслив перший заступник глави виконавчої влади краю. “Фестивалів такого формату немає, – наголосив режисер “Червоної рути” Тарас Грималюк. – Це найбільший і найпрестижніший в Україні україномовний фестиваль сучасної молодіжної музики”.

Як повідомили організатори фестивалю, участь у 25 відбіркових конкурсах Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”, які відбувалися з березня по грудень минулого року, взяли понад 4 тис. виконавців. Відбіркові конкурси проводились за музичними жанрами: поп-, сучасна танцювальна (денс), рок-, акустична та інша музика. В кожній області було відібрано переможців, а також декілька резервістів, котрі отримали право виступити на заключному етапі фестивалю та представити свій регіон на всеукраїнському рівні. Разом з професіоналізмом, основними критеріями відбору були новизна, сучасність та молодіжність, оригінальне творче обличчя, індивідуальність і неповторність виконавців, поєднані з українською національною визначеністю музики і виконання.

курйоз, депортували 2-х азерів з міжнародного волонтерського проекту у Чернівцях

2009-08-26T10:44:29Z

Відкритий лист у звязку з депортацією 2-х учасників міжнародного волонтерського проекту у Чернівцях / (Новини)

Шановні друзі, Сталося подія, що для нас стала шоковою – з 2001 року ми проводимо міжнародні волонтерські табори, і за весь цей час вперше ми стикнулися з ситуацією, коли 2 учасників було депортовано. У зв’язку з цим ми готуємо відкритого листа (офіційного листа на Адміністрацію Державної прикордонної служби ми вже надіслали). Прохання приєднатися до відкритого листа – поставити підпис – текст нижче. І розповсюдити серед ваших контактів та партнерів для більш широкого збору підписів. А також можна надсилати листа від себе по факсу або по електронній пошті, координати нижче.

Дякую всім, хто допомагав інформаційно та порадами в цій ситуації!
Юлія Мясищева
МВО «СВІТ-Україна»
тел. 8067 2630926

Секретаріату Президента України факс

Міністерству Закордонних справ України

Адміністрації Державної прикордонної служби України

Відритий лист

У зв’язку з депортацією з України 2 студентів - громадян Республіки Азербайджан, що мали взяти участь в міжнародному волонтерському проекті «Дзеркало історії – збережемо єврейське кладовище в Чернівцях», 10-27 серпня 2009 р., висловлюємо наше занепокоєння та вимагаємо пояснень і правової оцінки діям прикордонної служби аеропорту Бориспіль. Проект має на меті зберегти історичне єврейське кладовище в Чернівцях, сприяти підвищенню рівня інформованості громади міста про важливість збереження цвинтаря, та учасників про історію ІІ Світової війни і Голокосту на прикладі громади Чернівців – особливо її єврейської частини, сприяти розвитку міжкультурної компетенції учасників.

Азад Ізмайлов та Шамзі Байрамзаде прибули в аеропорт Бориспіль 9 серпня 2009 року рейсом із Баку для участі в міжнародному волонтерському проекті «Дзеркало історії – збережемо єврейське кладовище в Чернівцях», волонтерів протримали понад 40 годин в аеропорту без жодних пояснень та харчування. Представників МВО «СВІТ-Україна» (організації, що запросила волонтерів) та консула Азербайджану, що прибули для вияснення обставин затримання та привезли підтверджуючі документи щодо участі молодих людей в проекті, працівники прикордонної служби ігнорували протягом кількох годин.

Це призвело до часткового зриву проекту вже з самого початку: відсутність 2 учасників має негативний вплив на міжкультурний обмін в групі, а також на запланований обсяг робіт в «Історико-культурному заповіднику «Кладовища по вулиці Зеленій», Чернівці. Таке ставлення прикордонників до молодих волонтерів, громадян Азербайджану, а також представників організацій громадянського суспільства, викликає занепокоєність – так реалізуються декларовані європейські цінності та політика добросусідства, і підтримка міжнародних молодіжних та волонтерських обмінів. Україна входить в ГУАМ і "Східне Партнерство" та претендує на роль регіонального лідера, і особливо значущими в цьому контексті є добрі відносини з Азербайджаном.

МВО «СВІТ-Україна»
IVO "SVIT-Ukraine"
P.O. Box 28
Artemovsk 84500
Ukraine
www.svit-ukraine.org

Tel/fax +38 0627 446061

УНІАН

2009-08-06T22:21:10Z

УНІАН круті.
за банер респект і уважуха!
http://religions.unian.net/ukr/detail/1216

дивно, що новина особливо не поширилися по іншим інформагенствам. пресуха в них це, зазвичай, запорука успіху події.

ось ше пару лінків по події:
http://www.christusimperat.org/uk/node/16828
http://human-rights.unian.net/ukr/detail/191804
http://www.news.te.ua/media/2009/08/05/6208667/

ще інфа про війну з РПВ священниками.

2009-08-05T10:22:37Z

06 серпня 2009 року, о 09.30 в агенції "УНІАН" відбудеться пресс-конференція керівників Родового Вогнища РПВ та побитих й пограбованих греко-католиками рідновірів.

ДО

ПІСЛЯ

ЧЕРВОНА РУТА 2009

2009-08-04T21:55:02Z

шось я розписався сьогодні.
просто хотів нагадати, що

16 по 20 вересня ц.р. ЮВІЛЕЙНА ЧЕРВОНА РУТА

http://citi.cv.ua/news/detail.html?id=14743
http://www.zaxid.net/newsua/2009/7/21/100538/

ласкаво прошу усіх до нас.
думаю, це буде мегокруто.

ахтунг! ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКІ СВЯЩЕНИКИ ОСКВЕРНЯЮТЬ СВЯТИНІ РІДНОВІРІВ, ОРГАНІЗОВУЮТЬ ПОБИТТЯ І ГРАБУНОК

2009-08-04T21:32:50Z

місце проведення цьогорічного Дня Перуна, де був і я, знищено!!!

http://community.livejournal.com/ridna_vira/46350.html?view=79118#t79118
http://a-ingwar.blogspot.com/2009/08/blog-post_6575.html

3.08.2009 поблизу села Саджівці Гусятинського району Тернопільської області греко-католицькі священики і найняті ними молодики, привселюдно спалили та осквернили капище Перуна - місце паломництва Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Місцеві православні рідновіри, які захищали капище Перуна, були побиті та пограбовані.

Родове Вогнище Рідної Православної Віри - організація сповідників слов"янської відичної традиції, етнічної віри, Віри Предків, яка діяла незважаючи на утиски влади і ксенофобію. З постанням незалежної держави, вона почала діяти відкрито і була офіційно зареєстрована як конфесія у 2005 році. На сьогодні має в Україні 85 громад і 35 в Россії, Білорусії, Казахстані та Німеччині. Проповідуючи здоровий спосіб життя, чистоту сімейних стосунків та людяність, навчає українців відичним слов"янським знанням і духовним практикам.
20.08.2009 у відповідності до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", розділ IV, стаття 21 РВ РПВ разом зі Всеукраїнською молодіжною організацію «Характерне Козацтво» на землях прадавніх Медоборів, зокрема, на Перуновій горі (Мала гора) з південного боку села Саджівці Гусятинського району, Тернопільської області було відновлено капище Перуна. Перун - це образ, лик Всевишнього Бога, його прояв у вигляді Бога Перемоги, Лицарської Звитяги та Честі.

Місце паломництва знаходиться поза межами села і нікому не заважає. Незважаючи на це, Бучацька єпархія УГКЦ і зокрема її місцевий священик с.Саджівці - «отець» Олег всупереч Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", розділ І, стаття 5 «про віротерпимість»- сприйняли постання місця паломництва як привід до нагнітання ворожнечі та протистояння. Отець Олег на проповідях почав вимагати - знесення і спалення образа Бога, бо інакше не буде служити «службу». Символи етнічної української віри були проголошені - сатанізмом та вселенським злом.

Значна частина селян с.Саджівці виступила проти осквернення і зняття Перуна, та незважаючи на це греко-католицькі священики, отець Олег разом з місцевим деканом УГКЦ отцем Михайлом вирішили вчинити злочин. Вони разом з іншим священиками своєї єпархіі та молодиками — членами молодіжної організації «Тризуб ім. С.Бандери» з Тернополя, ввечері 03.08.2009 облили бензином, порубали і спалили образ Перуна.

П'ятеро місцевих рідновірів, які намагалися зупинити вандалізм, були побиті та пограбовані. В них були забрані мобільні телефони, золоті ланцюжки та годинник. Постраждалі мають поломані ребра, струс мозку, крововиливи та синці. Тішить те, що облиті бензином - вони не були спалені живцем, на догоду місцевим «миролюбивим пасторам», які приймали безпосередню участь у побитті та закликали «бити по печінках» та «мочити насмерть».
На місці паломництва де стояв образ Перуна, вандали і грабіжники «від віри» - встановили, обагрений кров'ю побитих рідновірів, греко-католицький хрест.

Міліція та СБУ, незважаючи на попередження про можливий інцидент не повважала за потрібне провести роз'яснювальну роботу зі священниками і жодним чином не вплинула на ситуацію.

1. Родове Вогнище РПР вважає державу Україну демократичною, правовою країною європейського типу, тому вимагає державну владу зупинити геноцид проти етнічної віри українського народу, який триває вже понад тисячу років. Ми просимо дати належну оцінку діям греко-католицьких священиків та їх поплічників та засудити винних у відповідності до чинного законодавства.

2. Ми звертаємося до Голови УГКЦ з вимогою публічно вибачитись перед постраждалими рідновірами відшкодувати тілесні і моральні збитки та відновити святиню.

Ми, зі свого боку, гарантуємо дотримання норми Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", розділ І, стаття 5: "Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань".

Голова РВ РПВ отець Володимир (В.Куровський)
04 серпня 2009 року
Оперативну інформацію по цьому питанню можна отримати у представництва РВ РПВ за тел. 8 066 20 42 165
8 099 72 37 825

loza88 @ 2009-08-04T18:47:00

2009-08-04T15:52:05Z

а от Тризуб вирішив боротися із визнанням Дивізії.
повісили в себе на сайті злобну статтю, яка критикує історію і діяльність Дивізії.
щоправда стаття не їхня, а Володимира Косика, з посиланням на сайт... МНК! оригінал не вдалося знайти.

ДИВІЗІЯ «ГАЛИЧИНА» Історична довідка

loza88 @ 2009-08-04T18:06:00

2009-08-04T15:19:42Z

я тут пропустив цікаву подію, наші депутати протягнули якийсь довбаний закон “Про порядок організації і проведення мирних заходів” (ще 3 червня!!!).

цікава стаття нашого старого друга, Чемериса по цій темі.

документальне

2009-07-23T07:04:22Z

починаю розсекречувати свій домашній архів.
Вашій увазі пропонується такий собі простий папірець...
можна собі лише уявити, а скільки ж страждань, горя і сліз за ним ховається...
11 років для молодого, 25-ти річного юнака...

loza88 @ 2009-06-23T12:33:00

2009-06-23T09:58:02Z

а наша подруга, пані Ярослава Музиченко таки любить повіджигати.
Повстанці із зіркою Давида

окрім того, виявляється, вона професійний журналіст! ще й орден від самого Юща отримувала!

крута!

Разом нас багато!

2009-06-22T19:50:01Z

сьогодні заглянувши у поштову скриньку був приємно здивований цікавим, пізнавальним, професійним і достовірним матеріалом на першій сторінці гавноУМ, зазети, яку я, як справжній націоналіст і патріот, передплачую.
забігаючи на перед повідомляю, що я живу у РФ, українською розмовляти не вмію, не можу відрізнити РОА від УПА, а мій місячний оклад від фонду Медведчука складає 1488 $ за місяць.
у вільний час хожу в тренажерни зал, де мене безкоштовно тренують бритоголові кримінальні авторитети.
на камуфляжі в мене шеврон "тризуб, вписаний у свастику" (с).
створюємо фан-клуб профі-журналіста Ярослави Музеченко?

Разом їх багато...
Чому частина української молоді під червоно–чорними прапорами перетворюється на місіонерів як печерного нацизму, так і «великої російської ідеї»?

Ярослава МУЗИЧЕНКО

«Наша влада повинна бути страшною для ворогів України!» — такий криваво–червоний напис «прикрашає» портрет Степана Бандери на сайті з кумедною назвою: «Центр політичних досліджень ім. Геббельса». Цей сайт, як і десятки інших псевдонаціоналістичних веб–сторінок, з’явився в українському інфопросторі з початком 2005 року, коли «виникла загроза», що в Україні офіційно буде визнано борців за державність. Такі «інформаційні гачки» під виглядом «національної історії» нескладно закинути у свідомість старих і молодих, які досі ім’я Бандери раз бачили в підручнику і ще раз чули від переляканої вчительки. Гебістський погляд на український визвольний рух як на «банду різунів», є також у сотнях книжок з яскравими обкладинками, у часописах, радіо– й телепередачах. Найбільше «гачків» передається через спілкування з «поінформованими», переповідання «правдивих історій» і навіть анекдоти. Цікаво, що поряд з уявленням «про дикість і жорстокість» українців цей довготривалий інфопроект переконує: найвірнішим другом для деяких українських самостійників була і залишається... Росія.

Віртуально перевдягнені

Тільки–но активізується процес визнання борців за свободу України, як пожвавлюються організації, які нібито прагнуть такого визнання, утім нав’язливо демонструють свою схожість із нацистами. Українців постійно б’ють по гідності фальшивими «гріхами» — «всенародною» колаборацією з німцями, «жорстокішими, ніж у нацистів», погромами. Документи свідчать про інше. Але документи — царина свідомості, а міфи вражають підсвідомість. Останнім часом з’явилася нова технологія: патріотичну молодь привчають схвалювати ці «гріхи» і прагнути їх відтворити.

Не можеш викорінити в української молоді інтерес до визвольної боротьби — «внєдрісь» і подай картину цієї боротьби так, як вигідно. Отож нагнітається масовий психоз серед тінейджерів. Псевдонаціоналістичні організації влаштовують марші зі смолоскипами і нацистською символікою «на честь дивізії СС «Галичина» і створюють «картинку», що українці хвацько слугували нацистам. Особливо актуально нині, коли Росія приймає закон «Про протидію реабілітації на території колишніх республік СРСР нацизму», де під нацизмом розуміють національну ідентичність. «Звірячі тортури та вбивства невинних людей, пограбування селянства та горезвісні «контингенти», вивезення молоді в рабство, голодні роки окупації з тисячами жебраків на дорогах — ось наслідки зрадницької змови гітлерівців з оунівськими найманцями», — писав Клим Дмитрук у книжці «Безбатченки», виданій у Львові в 1974–му накладом 100 000 примірників. А ще скільки томів «про злочини бандерівців» виходили в радянські часи фантастичними накладами! Стиль викладу прочитується і в нинішніх виданнях Компартії, «бойових листках» Московського патріархату, у «наукових» текстах ФСБ про УПА на сайті МЗС Росії.

Син головнокомандувача УПА Юрій Шухевич заявив: «Ми засуджуємо намагання притягнути національно–визвольний рух до маргінальних потуг на зразок так званих УНТП, «Братства» та інших проплачених структур». Та чи прислухається сьогодні хтось до справді національних постатей?

Чого прагнули бандерівці?

Чому саме за Бандеру так ухопилися «технологи історії»? Не за Дмитра Донцова й Андрія Мельника, які справді сподівалися на допомогу гітлерівців у створенні Української держави. У той же час енергійно сплутують УПА з дивізією «Галичина», хоча відомо, що бандерівці, які створили Повстанську армію, не сприймали цієї дивізії. Борючись за власну самостійну державу, не покладалися на зовнішні сили. УПА ніколи не волала: «Україна для українців!», натомість у ній воювали татари і євреї, узбеки, албанці й представники багатьох інших народів.

Шанси на поширення ідей расизму і нацизму серед української молоді не великі. Однак така інформаційна зброя у змозі спотворити уявлення про визвольний рух. Звідки пересічному херсонцю, вінничанину чи чернігівцю знати, що міф про антисемітизм Симона Петлюри і Степана Бандери виник уже після того, як їх застрелили більшовицькі агенти. Таким чином замітали сліди власних злочинів. Сьогодні інтернет–канонадами також замітають сліди — геноциду 1933–го й нищення населення Західної України з 1939 по 1959–й. Бандера роз’яснював, що Україну мордують не якісь таємничі «масони», а цілком реальні працівники системи з центром у московському Кремлі. Тому й був таким небезпечним. Він наголошував: «Москва намагається втягнути в крутіж своїх впливів здезорієнтовані, слабі й розкладені елементи всередині різних народів».

Без правил життя

Підліткам важко бути недезорієнтованими, коли шкільні вчителі (нині більшість із них — пенсійного віку) досі бояться вимовити сполучення «українська нація». Страхітливі злочини комуністичної системи загалом відомі, але не засуджені, не усвідомлені. Народжені вже в незалежній Україні підлітки мало знають і про Гітлера, і про Сталіна. І майже нічого — про український визвольний рух. Такими «незаповненими» мізками легко маніпулювати. Молодь перебуває в умовах «соціальної шизофренії»: у державі з гербом–тризубом і синьо–жовтим прапором досі не визнано борців за її свободу. Ще в 2005 році авторитетна комісія істориків після тривалого дослідження оприлюднила експертний висновок: діяльність ОУН і УПА є національним рухом опору проти нацистів і комуністів, за Українську державу. Однак керівництво країни не зафіксувало цей висновок остаточним визнанням. Хаос триває.

Підліткам потрібна система координат, розумні правила життя, які їм дають дорослі. Та чи дають? За фільми українською в кінотеатрах — війна. Українські концерти — громадські, напівпідпільні. Басейни, спортивні секції, будинки творчості, школи мистецтв — російською мовою. Молодіжна організація «Пласт», що має майже 100–літній виховничий досвід, не має у Києві приміщення. Доводиться «випускати пар» у бійцівських «духовних» організаціях.

Пісні, веб–сайти і книжки

Таке враження, що на полі «національної ідеї» у нас лише екстремісти–маргінали. Повернімося до згаданого сайту «Центр політичних досліджень ім. Геббельса». Лінки з нього ведуть на «Соціал–націоналістичну асамблею», по суті, організації «Патріот України», що пропагує «український расовий соціал–націоналізм». Це нічого, що більшість «патріотів» українською мовою не володіють і вважають, що Шевченко — «це такий футболіст». «Настає час виконати своє головне призначення — стати не щитом, а мечем Білої Європи, врятувати Білу Людину від вимирання», — переконують тінейджерів творці програми «Патріот України». Організація має офіси майже в усіх областях України. Члени організації систематично проходять військові й ідеологічні вишколи, ходять у військовій формі з нашивкою: тризуб, вписаний у свастику. «ПУ» має соратника — Українську націонал–трудову партію (УНТП), створену в 2005–му.

Якщо помандрувати лінка ми, вказаними на сайтах цих організацій, можна надибати близько 20 (!) професійно оформлених веб–сторінок, де під виглядом «української ідеї» пропагується нацизм, расизм, великоросій ський шовінізм. Розкрутка дивізії «Галичина» — паралельно з РОА Власова. Стаття «Русские националисты — за УПА!» переконує, що це вшанування «пам’яті про борців за білу ідею в Росії». Гасло: «Отвєтім на «антіфашистскую пропаганду сістєми — рєабілітацієй героєв Бєлого двіженія і ОУН–УПА!». Може, в цьому й криється змодельований конфлікт «націоналістів» з «Анті–Фа»?

Яка мета «націоналістів»? Виявляється, боротьба з мігрантами, семітами, мусульманами. Найуживаніші терміни з псевдонаціоналістичних агіток: «інородці» й «іновірці». «Татари хочуть нашої землі», — переконує «аналітична служба УНТП»: «поки «справжні націоналісти» розробляють плани боротьби з т. зв. «москалями», кримськотатарські «бандформування» захоплюють цінну кримську землю»... Ще нічого, якби бої були віртуально–інтернетними. Утім вони реальні, в Україні щороку від рук «накручених» тіней джерів гине кілька темношкірих, вандали руйнують кладовища, частішають напади на кримських татар.

Що таке расизм і до чого тут марксизм

Навіщо українцям бути расистами? Обґрунтування расизму потрібне імперіям: так вони виправдовують свої завоювання і використання «нижчих народів» як рабів. Расизм досі найбільш розвинений у Франції, Англії, Німеччині й Росії — державах із давньою імперською історією. Гасло «спасіння білої раси» об’єднує міжнародних расистів, які в ім’я расових переконань жертвують національними цінностями. Як і прибічники марксизму, вони вважають, що в історії діють великі маси людей. Утім бачать такими не класи, а раси. «Патріоти» переконані, що нація — це спільнота біологічна (по крові), отож національна ідея для них полягає лише у «виживанні та примноженні власної популяції». Расистську ідеологію сповідують сьогодні європейські Нові праві, перед ведуть французи і британці. Росіяни, як завжди, мавпують, українські «патріоти» — навіщось за ними.

Нові праві хочуть бачити Європу без мігрантів, без християнства і з багатими колоніями рабів. Віра правих — язичництво. Слід відновити чи вигадати свою власну релігію або ж націоналізувати якусь із світових релігій («Христос — родом із Росії»). Правиця кохається в «арійській ідеї», мріє про віднайдення Атлантиди. Російські письменники замість грецької Атлантиди вибрали іранську Аратту, яку наділили славою «першої світової імперії». Звісно ж, була вона на території Росії, і звідти вийшли всі європейські народи і всі набутки світової цивілізації.

Росія мавпує Європу, «патріоти» — Росію

Расистські міфи переповідають для ЗМІ езотерики й окультисти. «Арійський астролог» Павло Глоба переконує свою масову аудиторію, що «азіати» зовсім не рівня білим людям, «арійцям». Про арійців полюбляє поговорити й лідер Євразійського руху Алєксандр Дугін. У 1990–ті роки в Росії виходив журнал «Наслєдіє прєдков» (переклад назви нацистського окультного ордену «Аненербе» у структурі СС). У 1999–му засновано «Бібліотєку расовой мислі», де публікують твори нинішніх російських расистів і класиків західного расизму. Расистські переконання проглядають у висловлюваннях знаних російських культурологів, етнополітологів, істориків, депутатів Держдуми РФ. За ініціативою Міністерства освіти РФ, освітні програми у школах і ВНЗ базуються на расистському «цивілізаційному підході», який пропагували в СРСР для побудови «нової історичної спільноти».

Європейський неорасизм приходить в Україну через фільтр Росії. Молодь читає російську літературу, збирається «на сходки» до Москви чи Пітера. Українські скінхеди орієнтуються на російських, а не на європейських. Захід не вважає слов’ян «білою расою». А росіяни не вважають такими українців. «Співробітництво з європейськими скінхедівськими рухами в українських скінів не дуже складається, — каже відомий соціолог В’ячеслав Лихачов. — Українські скінхеди, навіть відносячи себе до націонал–радикалів із традиційним негативним ставленням до російського націонал–шовінізму, будують свою модель поведінки на літературі, музиці, відео, які потоком пливуть з Російської Федерації». Спільне інформаційне поле утримує разом «україно–російську» субкультуру, що культивує ненависть. Жодного прецеденту заборони на ввезення з Росії друкованої продукції, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, на українських митницях не помічено. Утім, не слід виключати певної підтримки і від європейських правих расистів. Відомо, що свого часу Соціал–націоналістичну партію (нині — ВО «Свобода») підтримував «Національний фронт» Жан–Марі Ле Пена, що свого часу «взяв під крило» юних радикалів–«патріотів» у Франції.

Старші товариші

Використовуючи певні психологічні методики, частину людей не складно зазомбувати і зробити людиноненависниками. Є досить старших друзів, які, посилаючи молодь «у бій», отримують соціальне задоволення, політичний і економічний зиск. Серед «гуру» є письменники, кіношники, політики. Подейкують, що частину псевдонаціоналістичних організацій курує Віктор Медведчук. Відкрито за «білу расу» виступили два нардепи: Левко Лук’яненко і Григорій Омельченко, який у 2004–му опублікував у журналі «Універсум» статтю «По вернення до рідної віри — єдиний шлях відродження України», де розмірковує про «інородців». При націонал–соціалістах годується скін–гурт «Сокира Перуна», що співає про білих лицарів — захисників раси, які «багато відправили до могил, тішачись смерті їх». Особливо «зворушує» така пісенька: «Незгасне полум’я слави / загонiв УПА / Хайль! гордим героям! / Їм мiсце в вiках. / В обличчя бив неспинний снiг, гарячий снiг, кривавий снiг, / за перевалом перевал арiйський воїн перемiг...»

Автор фантастичних книжок про «національну віру» і статей із закликами до гуртування неоязичників під знаменами правого руху Галина Лозко очолює кафедру філософії в Київському педагогічному інституті імені Бориса Грінченка. Вона укладає програми з українознавства, що потім поширюються по школах і ВНЗ. Багато її книг є в «Українській язичницькій книгарні», де повен набір видань про російське месіанство: Істархов, Клімов, Шилов, «Славяно–арійскіє вєди». Поряд — книжки й фільми про дивізію СС «Галичина» і «Моя боротьба» Гітлера. Та ще «Українська міфологія» з грифом Міносвіти, де розповідається про «батька Оря»... Викладачі ВНЗ, працівники інститутів НАНУ гуманітарного профілю «помішані» на арійстві й Аратті. Розум, засіяний марксизмом, охоче вбирає ідеї расизму.

Бойова віра

СБУ і МВС заплющують очі на існування в Україні позадержавних воєнізованих формувань, вважають соціологи. Уже років десять, як кожен олігарх, який себе поважає, організовує при собі групу бойовиків, бажано «духовно промитих», вірних і переконаних. Футбольні «фани» й накачані адреналінові тінейджери стають кістяком таких бригад, часом оформлених у патріотичну організацію. Головна ідея — не національна і не політична, а — «ми їм покажемо!». Кому їм — указує хазяїн. Школи бойових мистецтв, базовані на язичницькій вірі й «арійстві», є в обласних центрах України. «Спас», «Триглав», «Собор», Школа слов’янського воїнського мистецтва «Великий Вогонь». Навчання для підлітків — переважно безкоштовне. Найвідоміший осередок бойових мистецтв тривалий час був у МАУП. Про «слов’яно–арійські» бойові мистецтва друкують книги, поширюють фільми. Масований культ сили оголошує слабших «зайвими».

Інтернет–видання «Подих волі» Братства Оріїв (РУН віра) навчає: «Авторитаризм — форма природної організації й мислення у здоровому суспільстві. Коритись своєму вожакові — природна форма виживання... Релігія героїв — міф. У нас відібрали історію — ми створимо свою, у нас нема майбутнього — ми візьмемо його в інших. Ворога — убий. Злодія — убий. Шахрая — убий».

«У підлітків є важлива потреба самоствердитися серед однолітків, і вони роблять усе, щоб цього досягти. Це використовують дорослі, вони переконують: «Ви кращі, ви сильніші за інших, ви над ними маєте владарювати», — пояснює старший науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології АПН, кандидат психологічних наук Тетяна Бєлавіна. — Саме на порівнянні з кимось формується расизм, лідерство в антисоціальних угрупованнях. Молодь стає одночасно й жертвами, й інструментом насилля. Бо дорослі потім використовують своїх «вихованців» для тиску на інших людей».

Непатріотичне виховання

Може, дітям про це все не розповідають у школі? А таки не розповідають. Навчити дітей поважати гідність свою та інших людей, розрізняти маніпулювання свідомістю, не продавати свій голос мала б громадянська освіта. «Концепцій громадянської освіти в Україні є кілька, є програми й різні посібники. У загальноосвітніх школах впроваджено факультативний курс», — розповідає «УМ» завідувач лабораторією громадянської освіти Інституту соціальної та політичної психології АПН Ірина Жадан. Наскільки цю програму донесено сьогодні до вчителів? Чи вчителі готові навчити цього дітей? «Загалом програмою громадянської освіти на сьогодні охоплено майже всіх школярів, але яким чином вони отримують ці знання і яким є результат — невідомо, — повідомила «УМ» представник ООН з питань громадянської освіти в Україні Світлана Позняк. — Висновок про стан і ефективність від громадянської освіти можна зробити лише на основі ґрунтовного дослідження. Для нього потрібне державне замовлення». Прикметно, що семінари з громадянської освіти для українських учителів проводять на гранти Євросоюзу й США.

Може, державні заклади хоч виховують у молоді здоровий патріотизм? «Нещодавно Міністерство затвердило документ «Основні орієнтири виховання». При Міністерстві є науково–методичні комісії, які розглядають посібники і виховні програми. Сьогодні таку програму може подати будь–хто», — розповіла завідувач відділу позашкільної освіти, виховної роботи й захисту прав дитини Міносвіти Алла Середницька. «У минулому році ми почали розробляти концепцію з патріотичного виховання молоді. Зараз розробляємо положення про установу культурно–просвітницького спрямування та патріотичного виховання молоді, — похвалилася працівник Департаменту соціального становлення і розвитку молоді Міністерства сім’ї, молоді та спорту Тамара Ходарєва.— Такі заклади, що фінансуються з держбюджету, вже є у 13 обласних центрах України». Непогано як на 18–й рік незалежності.

Минулого року свою програму героїко–патріотичного виховання учнівської молоді «Навчання доблесті і слави» оприлюднила група з кількох «учасників бойових дій» (на Кубі, в Афганістані та в Югославії). Укладачі, зокрема генерал–майор Віталій Раєвський, одним із напрямків виховної роботи бачать «ознайомлення з матеріалами про миротворчу місію Радянської армії в країнах Варшавського договору та в гарячих точках планети». Одна з тем для занять на жовтень: «Герої Крут чи обмануті заколотники з числа студентів–галичан Київської гімназії імені Кирило–Мефо діївського братства?»

Право на безпеку

Чи забезпечується в нашій державі право людини на здоровий інформаційний простір? І хто зцілюватиме душі тисяч гарячих юнаків, яких переконали, що «Гітлер — це класно, а Бандера — його союзник»? Це ж не звичайна «поінформованість», а запрограмованість, яку можна подолати лише такою ж потужною за впливом позитивною програмою. Поки що в державі не йдеться про таку реабілітаційну програму, навіть про психологічну експертизу наповнення інформаційного простору. Спецслужби іноземних держав, хижі політики і кримінальні авторитети застосовують психологічно неприпустимі методи впливу на людську свідомість, і жоден орган влади не може цьому зарадити. В Україні навіть інтернет законодавчо не регламентований. «Олії у вогонь» підливають деякі правозахисники та борці з антисемітизмом, роботу яких оплачують закордонні фонди.

В Україні вже давно діє Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, яка довгий час цікавилася лише порнографією, а минулого року внесла до переліку своєї роботи також українофобію, пропаганду нацизму й неонацизму, ксенофобію, антисемітизм, посягання на територіальну цілісність України, образу національних і релігійних почуттів людей, рекламування тютюнопаління і пияцтва. Штат комісії — близько 70 осіб. Однак, здається, її працівники і досі серйозно ставляться лише до порнографії. Поки не вдалося почути жодного експертного висновку на безліч публікацій, телепрограм та інтернет–сторінок, які принижують честь і гідність українців та національних громад. Голова комісії Василь Костецький бачить проблему в фінансуванні: «Я хотів би, щоб комісія отримала можливість придбати для працівників комп’ютери — поки що ми переважно працюємо на своїх ноутбуках. На цей рік фінансування ще зменшилося». Однак головна причина криється, очевидно, в іншому. Сьогодні учасники визвольного руху, вояки УПА, дисиденти — не визнані в правовому просторі держави, їх ніби «немає». Якщо якесь видання чи телепрограма, інтернет–сайт чи вулична акція зневажають пам’ять про національних героїв і спотворюють нашу історію, навряд чи якась державна комісія зможе визначити такі дії як протиправні.

КОМЕНТАР «УМ»

Володимир В’ятрович,
директор Державного галузевого архіву СБУ:

— Сайти спотворено подають українську визвольну боротьбу, в тому ж світлі, що й колись комуністична пропаганда. Лише тепер знак «мінус» змінився на «плюс»: тексти переконують, що «українські націоналісти співробітничали з нацистами, і це добре». Це ще й інформаційні спецоперації, спрямовані на дискредитацію визвольної боротьби і загалом української державності. Ці міфи потрібно розбивати правдивою інформацією. Утім широку просвітницьку кампанію можна розпочинати лише на базі масиву оприлюднених документів, а зараз ще триває їх розсекречення. СБУ вже провела чимало громадських слухань, зокрема, про боротьбу УПА проти нацистів, готуємо публікацію документів українського антинацистського руху опору. Але цього недостатньо в суспільстві, де десятиліттями мільйонними накладами поширювалися видання радянської пропаганди.

Владислав Гриневич,
доктор історії, дослідник тоталітаризму:

— Історична пам’ять сьогодні в Україні значною мірою концентрується довкола інтернет–сайтів. Часто на таких сайтах український визвольний рух подають як нацистський. Думаю, в таких проектах дискредитації задіяні закордонні гроші, зокрема російські. Ці всі сайти можуть обслуговувати двоє–троє людей. Напозір це схоже на так звану «контрпам’ять» (термін з 1950–60–х років): коли держава хоче нав’язати суспільству свою модель бачення історичної пам’яті, і тоді письменники оприлюднюють протилежну думку. Але за сучасних умов в Україні контрпам’ять є реакційною за своєю суттю, антидемократичною. Вона якраз повертає нас до часів сталінізму. А коли під виглядом інформації про бандерівців подається щось протилежне — це нагадує групи НКВС, які перевдягалися в однострої УПА.

Червона Рута "89

2009-06-10T10:44:16Z

цікаве ком"юніті на блогспоті про Червону Руту -89.

знайшов у групі plach_jeremiyi

!!!

2009-06-07T20:55:48Z

з"явилася така інфа. хто може підтвердити/спростувати?

У Києві, 31 травня, группа вірменів в нетверезому стані жорстоко побили студента 3-го курсу Універсітета ім. Т. Шевченко, Євгена Ботурчука, на території студмістечка. Від отриманих травм хлопець потрапив до реанімації в дуже тяжкому стані. В Євгена черепно-мозгова травма та крововилив в мозок. На данний момент Євген в комі. Нападники затримані, але сьогодні одного з них вже відпустили з під варти. Лікарі назначили 40-ка днівний курс лікування. Як мінімум на добу Євгену потрібен один антибіотик, який коштує 650 грн на добу. Батьків Євгена фінансово підтримують його друзі, адміністрація університету.

Прохання до всих не залишити хлопця в біді, та допомогти. Фінансову допомогу можна надати грошовим переказом на такі реквізити:

Счет получателя :
№2909590076601
наименование счёта получателя Банк "Кредит-Днепр"
МФО - 305749
КОД ОКПО 14352406
назначение платежа - пополнение карточного счета
№26251904125101
Ботурчук Ярослав Петрович

або рахунок на Webmoney:
Гривня U598160893828
Рубль R314135640290
Доллар Z186161959361

Також, жителі Київа можуть прийняти участь в зборі коштів в першому гуртожитку Університета ім. Т. Шевченка (вул. Ломоносова 35).

Евген дуже добра та порядна людина, крім того вирізняється великими розумовими здібностями - вчится на факультеті радіовізики на кафедрі напівпровідникової електроніки, середній бал 5,0.

Прохання допомогти як фінансово, так і інформуванням фінансово спроможних небайдужих людей, а також громадських організацій, які можуть надати фінансову та інформаційну допомогу.

З повагою, друг Євгена.

китайці хочуть штампувати наші писанки

2009-06-04T20:01:25Z

Китайський виклик коломийським писанкарям

Писанкова Коломия... Як часто ми чуємо поєднання цих милих серцю слів! Писанка – це древні традиції, це є частина нашої культури і безумовно – це витвір мистецтва, який народжується в руках умільців. А тепер мистецтво хочуть механізувати та автоматизувати! В інтернет-виданнях з’явилося повідомлення про те, що виготовили принтер для розпису яєць...
Яйце закріплюється і механічна "рука" виводить на шкарлупі нехитрі візерунки за лічені хвилини. Механізм сприймає матеріал, з яким працює, як сферу і тільки... Виробники пропонують клієнтам придбати диво-машину, щоб масово виготовляти писанки. Оскільки писанкарство вимагає від людини самовідданості, любові, терпіння, навичок образотворчості, то виробники запевняють, що не варто псувати яйця і намагатися самому створити маленьке чудо. Простіше запрограмувати робота він потурбується про все безпомилково сам.

Прочитавши відгуки, розумію, що людям подобається ідея... Для людей масової культури (чи інакше кажучи безкультур’я, перепрошую), які не мають елементарного поняття про походження писанки, її історію та значення для слов’ян, розмальовані яйця виглядають привабливо.

Можна ще зрозуміти захоплення світової спільноти з позиції прогресу. Так, молодці, піднялися ще на щабель в розвитку комп’ютерних технологій. Наука впевнено крокує! Але чи-то є правильний напрямок? Вже давно ми знаємо про роботів, які успішно виконують найточніші операції за мінімального втручання людини. В багатьох випадках хірург не може забезпечити так необхідної точності і безпомилковості і тоді робот є цінним "співробітником", який рятує велику кількість життів. В медицині, інженерії, математиці та в ряді інших галузей робот виправдано займає певну нішу.

Внутрішня потреба самовиразитися привела людину до того, що вона почала ще в доісторичні часи примітивно видряпувати сцени свого побуту на скелях та в печерах. Наші предки розвивалися та бажання залишити по собі слід переросло в різні види творчості: архітектуру, живопис, скульптуру, музику. В мистецтві, в духовності, в звичаях нема місця новинкам техніки! Це регрес та занепад нас, людей, як особистостей.

Цікаво було почути думки про ноу-хау у писанкаря з Коломиї Олега Кіращука. – Людина, яка любить мистецтво, не хоче мати таку писанку. Це є позорище і несерйозно! Це все одно, що картини штампувати, повішати на стіні репродукцію і тішитися. Один колекціонер поділився в тісному писанкарському колі про те, що бачив на власні очі результат писанки, які малюють вручну великим тиражем в Китаї та Індії з українськими візерунками. Це викликало обурення. – Мені стало цікаво, що ж тоді колекціонери думають про штучну писанку? – Одна жіночка не вірила мені, що можна так рівненько виводити лінії і запитувала чи є в мене якісь пристрої. Я відповів, що мій станочок – це руки...

В моральному аспекті цей винахід не витримує ніякої критики! Яйце – це символ потенційного життя, схованого в ніби неживій матерії. А розписане яйце несе в собі великий заряд енергії, оскільки людина вкладає в роботу частинку своєї душі, своїх думок, сподівань. Писанка створювалася митцем у подарунок. Там закодовані побажання, кожна писанка є унікальною. За роботу сідали не лише майстри, але і всі, хто бажав відобразити своє бачення світу на маленькій шкарлупі. Це були діти, дорослі та люди похилого віку.

Писанкарство є споконвічною українською автентичною традицією, водночас воно є і мистецтвом. Хочу сподіватися, що здоровий глузд та відчуття прекрасного все ж таки переможуть.

буклети ПУ

2009-05-29T15:13:56Z

я тут перезалив наші буклети... на цей раз одним файлом.

Олена Білозерська про Перший Соціал-Nаціоналістичний з"їзд

2009-05-19T11:52:53Z

bilozerska про Перший Соціал-Nаціоналістичний з"їзд.